Travel to Lviv History

en | ua | ru

ВІЙСЬКОВА ІСТОРІЯ ГАЛИЧИНИ - ГАЛІЦІЇ.

За останні сто років по території Галичини прокотилося кілька великих та малих війн, деякі з них змінили хід світової історії. Ці війни залишили по собі не лише сумну пам”ять, але й багато пам”яток – військові меморіали, цвинтарі, місця битв, різні військові споруди та комплекси, часом дуже потужні та вражаючі, різноманітні експонати та знахідки. Ви маєте унікальну можливість побачити пам”ятні місця, дізнатися про легендарні події військової історії різних часів, які викликають інтерес та захоплення у любителів військової історії . Вашій увазі пропонуються наступні проходи та поїздки. КОНТАКТИ АВТОРА.

(Увага до трагічних та контроверсійних подій військової історії двадцятого сторіччя ніяк не пов"язана із розпалюванням міжетнічної та міжнаціональної ворожнечі, пропагандою тоталітаризму в усіх його проявах, в тому числі більшовизму та націонал - соціалізму. Автор категорично заперечує подібні ідеології. В той же час він вважає, що лише вивчаючи трагедії та помилки минулого, можна запобігти їх повторенню у майбутньому.)

1. ЛЬВІВСЬКІ ФОРТИФІКАЦІЇ.

Ми звикло сприймаємо давній Львів як перлину архітектури, торговий та ремісничий центр, місце зустрічі різних культур та конфесій. Разом з тим Львів являв собою потужну фортецю, яка лише під час Північної війни, на початку 18-го ст. підкорилася ворогові - непреможним на той час шведам. Незважаючи на подальший розвиток Львова і пов”язані із цим неминучі втрати, до нашого часу збереглося багато елементів давніх фортифікацій – фрагменти міських стін та земляних валів, вежі та арсенали, потужні фортифікації приміських монастирів. Споруди, що прилягали до давніх стін Львова, в т.ч. вежі Кафедрального та Вірменського соборів, Вежа Корнякта - також мали оборонне значення. Основою оборонного комплексу 19-го ст. була потужна міська цитадель. Крім згаданих оборонних об"єктів в центрі міста - середньовічних міських фортификацій, цитаделі австрійського періода, в термінах окремої поїздки можливе відвідування форту початку 20-го сторіччя у приміському селі Брюховичи.

І прогляне крізь пізню забудову грізне обличчя давньої фортеці… ЗВЕРНУТИСЯ ДО ГІДА.

2. ПІД АВСТРІЙСЬКИМ БАГНЕТОМ.

Аж до початку першої світової війни Львів був одним з потужних військових центрів Австро-Угорської монархії – місцем дислокації ХІ армійського корпусу, кількох піхотних, кавалерійських та артилерійських полків, багатьох менших підрозділів, зокрема єгерських батальонів. На початку 20-го сторіччя військовий гарнізон Львова налічував більше 10000 чоловік. При цьому кожен полк австро-угорських збройних сил мав свою історію та традиції, в тому числі особливості одностроїв, полкове свято, пам”ятну битву, полкову музику, офіційну полкову мову - іноді навіть декілька полкових мов, в деяких випадках полк мав свої особливі привілеї. Захоплююча історія кожного з цих полків отримала гідне продовження в часи першої світової війни. У міжвоєнний період у тих же казармах Львова розміщувалися полки польської армії, яка однією з перших у Європі вступила у другу світову війну. Різноманітні елементи військової інфраструктури Львова 19-го – початку 20-го сторіччя – потужний комплекс Львівської цитаделі, чисельні казарми, стайні, манежі, штабні та адміністративні будівлі, склади – навпрочуд добре збереглися і становлять значний інтерес для любителів військової історії та військового туризму. ЗВЕРНУТИСЯ ДО ГІДА. * В зв”язку з тим що більшість згаданих будівель і в наш час належать військовим структурам, або різноманітним установам, вступ на територію деяких об”єктів є обмежений, а іноді – заборонений.

3.ВІЙСЬКОВІ МЕМОРІАЛИ ТА ПОХОВАННЯ ЛЬВОВА.

Неповторні пам'ятки львівських некрополів лаконічною та виразною мовою архітектури оповідають про видатних діячів минулого і серед них – про героїв війн, повстань та підпілля. Ви побачите меморіали польських повстанців 19-го ст., могили учасників наполеонівських війн - героїв Сомосієри та Асперну, ветеранів Польсько-Української війни 1918-1919 р.р., надгробки та кенотафи легендарних бійців та командирів Української Повстанської Армії, та ще багатьох військовиків різних армій, які на протязі останніх двох сторіч загинули на українській землі та поза її межами. ЗВЕРНУТИСЯ ДО ГІДА.

4. ПЕРША СВІТОВА: БИТВА ЗА ГАЛИЧИНУ - ГАЛІЦІЙСЬКА БИТВА 1914 року. (поїздка по області).

Однією з вирішальних подій початкового періоду першої світової війни стала Галіційська (Галицька) битва у серпні-вересні 1914 року, яка проходила на величезній території і в якій з обох боків загалом взяло участь вісім армій та близько двох мільйонів російських, австрійських та німецьких вояків. Внаслідок цієї велетенської операції росіяни зайняли Східну Галичину і утримували її до австрійського прориву під Горліце - Тарновом і великого австро - німецького наступу 1915 року.
На території Східної Галичини збереглося багато пам”яток цих сумних та героїчних подій. Можна побачити збережені та відновлені спільні – австрійські та російські військові цвинтарі та меморіали, в тому числі один з найбільших у Європі австрійський військовий меморіал тірольських гірських стрільців, легендарних імператорських єгерів (кайзерєгерів) – елітної австрійської піхоти, поля найзапекліших боїв Галіцийської (Галицької) битви, розташовані в околицях старовинних галицьких міст та містечок, пам»ятник на місці першого в історії авіації повітряного тарану, який стався саме під час цих подій, дізнатися хвилюючі подробиці цієї велетенської битви - однієї з найбільших битв Східного фронту Першої світової війни. В ході поїздки також існує можливість відвідати приватний музей із унікальними знахідками з полів Галіційської битви.
Маршрут стосується завершального та вирішального етапу Галіційської битви - т. зв. другої битви за Львів, коли австрійці були змушені залишити цей центр Галицької провінції, але відчайдушно намагалися змінити хід подій на свою користь і провели декілька контрударів. ЗВЕРНУТИСЯ ДО ГІДА.

5. ПЕРША СВІТОВА: ТРИ ОБЛОГИ ПЕРЕМИШЛЯ. (поїздка по області).

На початку першої світової війни Перемишль був однією з найпотужніших фортець у Європі. Фортеця мала до тисячі гармат, сто двадцять тисяч чоловік гарнізону, а загальна система оборони включала близько 40 фортів та багато інших фортифікацій. Тривала й кривава облога Перемишля у 1914-1915 роках та її здобуття росіянами є однією з найвідоміших подій першої світової війни. Після другої світової війни південно-східна частина оборонної системи міста – найпотужніші та найсучасніші форти Перемишля, саме ті, за які точилися запеклі бої під час кривавого триденного штурму фортеці у жовтні 1914 року, - опинилися на радянській, а нині - на українській території, порівняно недалеко від Львова. Ці досконалі фортификаційні споруди свого часу мали важку артилерію, швидкострільні протиштурмові гармати та пости спостереження у броньованих вежах, були оснащені телефонним зв"язком та прикриті лініями колючого дроту, вовчими ямами, фугасами та величезними, наскрізь прострілюваними ровами.
Розповідь про циклопічну систему оборони Перемишля та драматична історія бойових дій справляють незабутнє враження. Основні об"єкти огляду - форти №І/4 "Марушкін ліс", №І/5 "Поповичі" та №І/6 "Дзвенчіце" ("Дев"ятичі") Седліцької групи фортів у селі Поповичі Мостиського району Львівської області.
ЗВЕРНУТИСЯ ДО ГІДА. Форти знаходяться у прикордонній зоні, це зокрема передбачає наявність у туристів чинних документів (паспортів).

6. ЯРОСЛАВИЦЕ,1914 - МШАНА,1917: КРИВАВІ ПОЛЯ ТЕРНОПІЛЛЯ. (поїздка по Галичині).

На самому початку Великої війни, 21 серпня 1914 року, біля галицького села Ярославице сталася остання у світовій історії класична кавалерійська битва, долю якої було вирішено холодною зброєю та запеклим зустрічним зіткненням великих мас регулярної кінноти. Як і за часів Наполеона, гусарські, драгунські, уланські полки відчайдушно рубалися на полі бою. Це було останнє відлуння лицарських часів та звичаїв.
Далі було багаторічне сидіння у брудних окопах, мильйони трупів та полонених, нескінченна війна на знищення. За три роки, влітку 1917 року, у тих же місцях розпочався останній у тій війні наступ російського Південно-Західного фронту - т.зв. "наступ Керенського". Патріотичний здвиг перших місяців війни давно згас. Російське військо на той час мало достатньо людей та гармат, проте йому судилося першому з армій воюючих держав відчути на собі ганьбу розкладу та деморалізації. Чи не єдиним підрозділом, який хоробро й успішно рушив у наступ, була Чехословацька бригада. У своєму першому бою жовніри із гуситськими чашами на погонах билися за свою майбутню державу - Чехословацьку республіку. За кілька днів на сусідній ділянці війська Центральних держав прорвали російський фронт. І тоді російське командування кинуло в бій свій останній резерв - Петровську бригаду, елітні, легендарні гвардійські полки, сформовані ще за царя Петра I. Під вбивчим вогнем, у бесперервних контратаках, Преображенці дві доби стримували німців, поки не загинули майже повністю. Це був останній бій на багнетах старої російської гвардії за її більш ніж двохсотлітню історію.
Ви побачите мальовничі поля давніх битв, назви яких ввійшли у військову та політичну історію Європи, меморіали та цвинтарі, навколо яких ще й досі киплять політичні та людські пристрасті (села Ярославичі, Калинівка та Мшана Зборівського району Тернопільської області). ЗВЕРНУТИСЯ ДО ГІДА.

7. ПЕРША СВІТОВА: ПО СЛІДАХ ТУРЕЦЬКОГО ЕКСПЕДИЦІЙНОГО КОРПУСУ. (поїздка по Галичині).
У другій половині першої світової війни на австро-російському фронті, у Галичині, на боці центральних держав воював турецький експедиційний корпус в складі двох дивізій та кількох спеціяльних підрозділів. Він мав відносно потужну артилерію та налічував приблизно 40 тисяч чоловік. Ці елітні війська перед тим відзначилися у боях із союзницьким десантом на Галіполійському півострові. Сусідами турок по окопах був Легіон українських січових стрільців (УСС) та 55-а німецька дивізія генерала Гофмана. В кінці 1916 та влітку 1917 року цім військам довелося витримати низку жорстоких боїв, в тому числі й т. зв. "наступ Керенського" - останню відчайдушну спробу росіян змінити хід першої світової війни на свою користь. За два роки до того, в серпні 1914 року, в тих же місцях відбулася т. зв. перша битва за Львів, яка зкінчилась першою великою перемогою російського Південно-Західного фронту.
Ви побачите місця боїв, турецькі, німецькі, австрійські, українські, російські цвинтарі та меморіали, розташовані на мальовничих берігах ріки із шляхетною назвою Золота Липа. ЗВЕРНУТИСЯ ДО ГІДА.

8. КАРПАТСЬКА БИТВА, зима-весна 1915 р. - БОРОТЬБА ЗА ГОРУ МАКІВКА.(поїздка по області).

Взимку 1914-1915 років війна прийшла у Карпати - ворожі армії змагалися за гірські перевали. Місцем жорстоких та крвопролитних боїв були Сколівські Бескиди, шлях зі Львова та Стрия на південь, в напрямку на Мукачів та Угорську рівнину.
У кінці квітня - на початку травня 1915 року на схилах гори Маківка, однієї з ключових позицій цього відтінку, проявлялася одна з чисельних трагедій бездержавної на той час нації - по обидві боки фронту в окопах були українці. Полки 78-ї російської дивізії, сформовані на Великій Україні, сходилися у запеклих багнетних атаках із галичанами - волонтерами легіону Українських січових стрільців (УСС) - національного українського формування австрійської армії. Це були перші бої легіону УСС, що здобули широку відомість. Потім січовикам судилися довгі криваві роки першої світової війни, запеклі бої із поляками у 1918-1919 роках, коли легіон склав основу Української Галицької Армії (УГА), далі був відступ на схід, за межі східної Галичини, та участь у громадянській війні на теренах колишньої Російської імперії, коли химерна доля змушувала командуваня УГА вступати у спілку то з Денікіним, то з більшовиками. ЗВЕРНУТИСЯ ДО ГІДА.

9. ЛЬВІВ У ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙНІ 1918-1919 РОКІВ.

... Після великого землетрусу, як правило, слідує кілька малих поштовхів, т. зв. афтершоків. За кожною великою війною зазвичай слідує декілька малих, локальних, але від того не менш важливих та трагічних бойових зіткнень.
Після першої світової війни Львів був місцем чи не найголовніших подій Польсько-Української війни 1918 – 1919 років, яка визначила долю Східної Галичини на два десятиріччя наперед. Вулиці та будівлі Львова, які є його славою та окрасою, стали ареною боїв цього трагічного збройного конфлікту між двома сусідніми та братніми народами. Ви дізнаєтесь цікаві та повчальні подробиці драматичних подій цієї трагічної війни, побачите пов”язані з ними вулиці, будинки та пам”ятки Львова. Основні об"єкти огляду: Народний дім, Преображенська церква, Ратуша, готель "Народний", Головна Пошта, Університет ім.І.Франка, парк Ивана Франка, "Осолінеум", Цитадель, костел Марії Магдалини, церква Ольги та Єлизавети, Янівський цвинтар. ЗВЕРНУТИСЯ ДО ГІДА.

10. ВЕРЕСЕНЬ 1939 РОКУ – ТРИ ШАБЛІ НАД МІСТОМ. (поїздка).

На початку другої світової війни, у вересні 1939 року Львів відбивав запеклі атаки німецьких гірських єгерів з передових підрозділів елітних дивізій «Едельвейс», які стрімко досягли Львова з півдня, через словацький кордон, і з нечуваною зухвалістю облягли місто із чисельнішим гарнізоном. Запеклі бої за володіння панівними висотами навколо Львова тривали декілька днів. Німці, які були частково відірвані від своїх військ, виснажені і фактично самі перебували в оточенні, в деяких випадках отримували боєприпаси та продовольство з літаків. Тим часом із заходу, від Перемишля на Львів відчайдушно пробивалися три польські дивізії генерала Соснковського, яким судилося героїчно загинути, не дійшовши до міста. В цей час зі сходу до Львова підійшли радянські війська, які перетнули кордон Польської республіки 17 вересня, і місто врешті-решт капітулювало не перед німецькими, а перед радянськими військами. Німцям вдалося ввійти до Львова лише 30 червня 1941 р., через тиждень після нападу на СРСР. І першими старовинної бруківки львівських вулиць торкнулися важкі гірські чоботи розвідників 1-ї дивізії "Едельвейс"...

Ви побачите місця боїв початку другої світової війни, почуєте хвилюючу та драматичну розповідь про події, що змінили долю Європи. Також можна відвідати приватний музей із унікальними експонатами - знахідками з місць боїв за Львів початку другої світової війни. ЗВЕРНУТИСЯ ДО ГІДА.

11. ДРУГА СВІТОВА: ЛИПЕНЬ 1944 РОКУ – БРОДІВСЬКИЙ КОТЕЛ. (поїздка по області).

Пыд час першої світової війни, в ході Брусиловського прориву 1916 року росіяни - Південно-Західний фронт - здобули перемогу у Західній Україні кількома ударами, в тому числі на Волині (в напрямку на Луцьк) та в Галичині (в напрямку на Броди). Двадцять років потому, у липні 1944 року, наприкінці другої світовоі війни, 1-й Український фронт провів унікальну операцію у «Колтівському коридорі» та прорвав оборону німецької групи армій «Північна Україна» практично у тих самих місцях та напрямках. Командувач фронтом маршал Конєв з успіхом використав плани та документи часів Великої війни. У Бродівському котлі опинилося сім німецьких дивізій, в тому числі єдина на той момент повнокомплектна 14 гренадерська дивізія "Галичина", сформована в основному з українців-галичан, яка з"явилася на лінії фронту безпосередньо перед радянським наступом і найглибше опинилася у роковому для німецьких військ оточенні. На великому просторі на схід від Львова розгорнулися запеклі бої – німці, навчені гірким досвідом Сталінграда та Тернополя, не чекали на допомогу ззовні, а відчайдушно виривалися з оточення, проте вдалося це лише небагатьом...

Ви проїдете по місцях боїв, побачите німецькі та радянські військові цвинтарі та меморіали, відвідаєте музей дивізії "Галичина", дізнаєтеся історію тих драматичних подій. Поїздку можна сумістити із оглядом унікальних ренесансових замків – музеїв – Олеського, Підгорецького та Золочівського, які свого часу перебували безпосередньо в зоні боїв. ЗВЕРНУТИСЯ ДО ГІДА.

Можливе також відвідання військових меморіалів, цвинтарів та поховань 20-го ст. на території Львова та Галичини, інші поїздки згідно індивідуальних замовлень.

* Окремі положення наведенного матеріалу можуть мати дискусійний або рекламний характер.

Недавно у віснику львівського Національного університету ім. І.Франка вийшла моя стаття по проблемах військово-історичного туризму на Львівщині. Повний текст статті


© Ігор Голиборода. Використання матеріалу, його повний або частковий передрук можливі лише з письмового дозволу. КОНТАКТИ АВТОРА.

© Ігор Голиборода, 2012